Арсен ДЕРКАЧ. Неповних 19 років. Сопів. Коломийська перша школа. Острозька академія. «Азов». Донеччина. Алея Слави
Новина
Кожне з цих слів - частина його шляху. Короткого, але такого вагомого.
Арсен народився у Сопові, навчався у першій школі м. Коломиї, вступив до Острозької академії. Його майбутнє було багатообіцяючим - розумний, глибокий, щирий, дисциплінований. Але він не міг сидіти у навчальних аудиторіях, коли Україна горіла в огні. Обрав не комфорт, а фронт. Став оператором-навідником у складі 6 батальйону спецпризначення «Азов». Загинув на Донеччині на полі бою. Там, де земля вже стільки разів бачила смерть, але щоразу болить наче вперше.
У нього залишилися батьки, брат, бабуся, дідусь, друзі. І порожнеча, яку вже нічим не заповнити.
Але лишився й слід, дуже глибокий, у серцях, у памʼяті, у тому, за що він боровся.
Вічна пам'ять та слава Герою!









































