Штрафи за порушення порядку проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО

Запровадження обов’язкового РРО/ПРРО має на меті покращення процесу фіскалізації, як одного з механізмів детінізації економіки, збільшення в цілому надходжень до бюджету та полегшення ведення господарської діяльності представниками малого та середнього бізнесу.

 

Водночас, суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села, і якщо торгівля не пов’язана з реалізацією підакцизних товарів та не перевищує граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій (167 розмірів МПЗ (у 2023 році - 7272850 грн.)) мають право здійснювати діяльність без РРО/ПРРО, але з обов’язковим застосуванням КОРО і РК. Зазначена норма не застосовується у разі, якщо роздрібна торгівля здійснюється у торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами; такими ФОП також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет; органами місцевого самоврядування прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО.

 

Слід зазначити, що відповідно до норм Закону України від 06.07.1995 № 265/98-ВР, за порушення застосування РРО/ПРРО або їх відсутність передбачена фінансова відповідальність. У зв’язку з введенням режиму воєнного стану в Україні, фінансова відповідальність за відсутність касових апаратів до усіх торгівців за період з 1 січня 2022 до 1 жовтня 2023 року не застосовується, окрім тих, що здійснюють продаж підакцизних товарів, валютних цінностей або ж працюють у сфері азартних ігор.

 

Однак, з 1 серпня 2023 року відповідно до Закону України від 30 червня 2023 року № 3219, з 1 жовтня 2023 року відновлено відповідальність бізнесу за порушення використання РРО чи ПРРО при здійсненні готівкових операцій.